відмолюватися
відмо́люватися
-ююся, -юєшся, недок., відмолитися, -олюся, -олишся, док.
1》 церк. Молячись, випрошувати прощення за гріхи.
|| від кого – чого. Молитвами відганяти від себе зло.
2》 тільки док., перен. Благаючи, відпроситися в когось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмолюватися — відмо́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відмолюватися — ВІДМО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДМОЛИ́ТИСЯ, олю́ся, о́лишся, док. 1. Молячись, випрошувати прощення за гріхи. Хоч я й нагрішу за цілий тиждень, зате ж одмолюсь, як прийде свята неділенька! (І. Нечуй-Левицький); // від кого – чого. Словник української мови у 20 томах
- відмолюватися — ВІДМО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДМОЛИ́ТИСЯ, олю́ся, о́лишся, док. 1. церк. Молячись, випрошувати прощення за гріхи. Хоч я й нагрішу за цілий тиждень, зате ж одмолюсь, як прийде свята неділенька! (Н.-Лев., II, 1956, 10); // від кого — чого. Словник української мови в 11 томах