відмолюватися

відмо́люватися

-ююся, -юєшся, недок., відмолитися, -олюся, -олишся, док.

1》 церк. Молячись, випрошувати прощення за гріхи.

|| від когочого. Молитвами відганяти від себе зло.

2》 тільки док., перен. Благаючи, відпроситися в когось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмолюватися — відмо́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмолюватися — ВІДМО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДМОЛИ́ТИСЯ, олю́ся, о́лишся, док. 1. Молячись, випрошувати прощення за гріхи. Хоч я й нагрішу за цілий тиждень, зате ж одмолюсь, як прийде свята неділенька! (І. Нечуй-Левицький); // від кого – чого. Словник української мови у 20 томах
  3. відмолюватися — ВІДМО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДМОЛИ́ТИСЯ, олю́ся, о́лишся, док. 1. церк. Молячись, випрошувати прощення за гріхи. Хоч я й нагрішу за цілий тиждень, зате ж одмолюсь, як прийде свята неділенька! (Н.-Лев., II, 1956, 10); // від кого — чого. Словник української мови в 11 томах