відновниця

відно́вниця

-і.

Жін. до відновник 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відновниця — відно́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відновниця — ВІДНО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до відно́вник 1. Відновницею скаутського табору стала нова учителька фізкультури (з газ.). Словник української мови у 20 томах