відновниця
відно́вниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відновниця — -і. Жін. до відновник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відновниця — ВІДНО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до відно́вник 1. Відновницею скаутського табору стала нова учителька фізкультури (з газ.). Словник української мови у 20 томах