відновниця

відно́вниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відновниця — -і. Жін. до відновник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відновниця — ВІДНО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до відно́вник 1. Відновницею скаутського табору стала нова учителька фізкультури (з газ.). Словник української мови у 20 томах