1. Словник української мови у 20 томах

відновниця

ВІДНО́ВНИЦЯ, і, ж.

Жін. до відно́вник 1.

Відновницею скаутського табору стала нова учителька фізкультури (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відновниця — відно́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відновниця — -і. Жін. до відновник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови