1. Великий тлумачний словник сучасної мови

віднятий

відня́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відняти 1).

|| віднято, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віднятий — відня́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. віднятий — ВІДНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відня́ти 1. – Йому дали село, одняте в одного польського дідича, повстанця (І. Нечуй-Левицький); Україна голосно кричала повернути їй відняту волю... (І. Словник української мови у 20 томах
  3. віднятий — ВІДНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відня́ти 1. — Йому дали село, одняте в одного польського дідича, повстанця (Н.-Лев., І, 1956, 598); Цю узбечку, відняту в оскаженілих ішанів, вони завжди бачили неодмінно в товаристві Юрського (Ле, Міжгір’я... Словник української мови в 11 томах