1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відомщений

відо́мщений

відімщений, -а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відомстити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відомщений — відо́мщений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. відомщений — ВІДО́МЩЕНИЙ, ВІДІ́МЩЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до відомсти́ти. – То кров моя не остигає, Не відомщена до кінця (А. Малишко); Смерть рідних залишиться не відомщеною, бо, крім нього, нікому буде відомстити (В. Малик); – А ваші діти?... Словник української мови у 20 томах
  3. відомщений — ВІДО́МЩЕНИЙ, ВІДІ́МЩЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до відомсти́ти. — То кров моя не остигає, Не відомщена до кінця (Мал., II, 1956, 61). Словник української мови в 11 томах