1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відправити

відпра́вити

див. відправляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відправити — (вислати кудись) (поштою) відіслати, адресувати, (насильно) виганяти, запахторити. Словник синонімів Полюги
  2. відправити — відпра́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. відправити — [в'ідправиетие] -аўл'у, -авиеш, -аўл'ат'; нак. -аў, -аўтеи Орфоепічний словник української мови
  4. відправити — ВІДПРА́ВИТИ див. відправля́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. відправити — відпра́вити (спрова́дити) / відправля́ти (спрова́джувати) на той світ кого. Позбавити життя кого-небудь; згубити, убити когось. Так подивитися на нього (полковника) — ангельської доброти чоловік, а скільки людей, собака, на той світ відправив (В. Фразеологічний словник української мови
  6. відправити — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. відправити — ВІДПРА́ВИТИ див. відправля́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. відправити — Відправити, -ся см. відправляти, -ся. Словник української мови Грінченка