відпроваджувати
відпрова́джувати
-ую, -уєш, недок., відпровадити, -джу, -диш, док., перех.
1》 Прощаючись, супроводжувати кого-небудь до якогось місця; проводжати.
2》 Насильно відводити кого-небудь у певне місце.
|| рідко. Відводити когось убік від інших з якоюсь метою.
3》 розм. Посилати, відсилати когось або щось куди-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпроваджувати — відпрова́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відпроваджувати — див. відправляти Словник чужослів Павло Штепа
- відпроваджувати — ВІДПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. кого. Прощаючись, супроводжувати кого-небудь до якогось місця; проводжати. Словник української мови у 20 томах
- відпроваджувати — див. виганяти Словник синонімів Вусика
- відпроваджувати — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
- відпроваджувати — ВІДПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Прощаючись, супроводжувати кого-небудь до якогось місця; проводжати. Потім він відпроваджував Стефанію додому (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах