відступати

відступа́ти

-аю, -аєш, недок., відступити, -уплю, -упиш; мн. відступлять; док.

1》 Задкуючи або ступаючи вбік, віддалятися від кого-, чого-небудь.

|| Зменшувати площу свого поширення.

Відступати на другий план — ставати менш важливим, значущим.

2》 Відходити з певних позицій під натиском супротивника.

3》 перен. Відмовлятися від своїх намірів, планів тощо.

4》 перен. Відхилятися від чого-небудь установленого, порушувати що-небудь прийняте, узаконене.

|| Переставати дотримуватися своїх поглядів, переконань і т. ін.; відрікатися, відмовлятися.

5》 Робити відступ (у 4 знач.).

6》 кому що. Відмовлятися від майна, прав і т. ін. на користь кого-небудь.

|| Поступатися чимось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відступати — відступа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відступати — ВІДСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСТУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; мн. відсту́плять; док. 1. Ступаючи, віддалятися від кого-, чого-небудь. Титарівна .. То підійде до криниці, То знов одступає (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. відступати — відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. Фразеологічний словник української мови
  4. відступати — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого (переставати дотримуватися своїх попередніх поглядів, переконань, висловлювань і т. ін.), ЗРІКА́ТИСЯ чого, ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДСТУПА́ТИ, ВІДСТУПА́ТИСЯ, ПОСТУПА́ТИСЯ в чому, ПОРИВА́ТИ з чим, ВІДХО́ДИТИ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. відступати — ВІДСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСТУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; мн. відсту́плять; док. 1. Задкуючи або ступаючи вбік, віддалятися від кого-, чого-небудь. Титарівна.. То підійде до криниці, То знов одступає (Шевч. Словник української мови в 11 томах