1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відступниця

відсту́пниця

-і.

Жін. до відступник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відступниця — відсту́пниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відступниця — ВІДСТУ́ПНИЦЯ, і, ж. Жін. до відсту́пник. [Альбіна:] Господь мене карає по заслузі, бо я відступниця! (Леся Українка); У 1109 р. біля Успенського собору була похована сестра Володимира Мономаха Євпраксія, колишня відступниця від православ'я (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. відступниця — Відсту́пниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відступниця — ВІДСТУ́ПНИЦЯ, і, ж. Жін. до відсту́пник. [Альбіна:] Господь мене карає по заслузі, бо я відступниця! (Л. Укр., III, 1952, 323). Словник української мови в 11 томах