1. Великий тлумачний словник сучасної мови

від'ємний

від'є́мний

-а, -е.

1》 Поганий, негативний.

2》 мат. Який є величиною, взятою зі знаком мінус; менший від нуля.

3》 фіз. Те саме, що негативний 4).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. від'ємний — від'є́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. від'ємний — ВІД'Є́МНИЙ, а, е. 1. заст. Поганий, негативний. А за найбільше від'ємний бік нашого галицького життя ми уважаємо апатію до публічних справ (І. Франко); Ще більша прикрість те, що певна матеріальна забезпеченість зробилася в нас від'ємною прикметою (В. Словник української мови у 20 томах
  3. від'ємний — ВІД'Є́МНИЙ (який є величиною, взятою зі знаком мінус; менший від нуля), НЕГАТИ́ВНИЙ мат. Число зі знаком мінус /-/ називається від'ємним (з підручника); Негативне число. Словник синонімів української мови
  4. від'ємний — Від'ємний, -а, -е О зернѣ: легковѣсный и потому отлетающій при провѣиваніи вмѣстѣ съ мякиной. Од'ємна пшениця. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка