1. Словник української мови Грінченка

від'ємний

Від'ємний, -а, -е

О зернѣ: легковѣсный и потому отлетающій при провѣиваніи вмѣстѣ съ мякиной. Од'ємна пшениця. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. від'ємний — від'є́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. від'ємний — -а, -е. 1》 Поганий, негативний. 2》 мат. Який є величиною, взятою зі знаком мінус; менший від нуля. 3》 фіз. Те саме, що негативний 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. від'ємний — ВІД'Є́МНИЙ, а, е. 1. заст. Поганий, негативний. А за найбільше від'ємний бік нашого галицького життя ми уважаємо апатію до публічних справ (І. Франко); Ще більша прикрість те, що певна матеріальна забезпеченість зробилася в нас від'ємною прикметою (В. Словник української мови у 20 томах
  4. від'ємний — ВІД'Є́МНИЙ (який є величиною, взятою зі знаком мінус; менший від нуля), НЕГАТИ́ВНИЙ мат. Число зі знаком мінус /-/ називається від'ємним (з підручника); Негативне число. Словник синонімів української мови