1. Великий тлумачний словник сучасної мови

військовий

військо́вий

-а, -е.

1》 Стос. до війська.

|| Прийнятий, установлений у війську, в армії.

Військова адміністрація — а) система військово-адміністративних органів держави, державний апарат військового управління; б) військове управління територією, яка зайнята в ході воєнних дій.

Військова таємниця — відомості військового та військово-промислового характеру, що не підлягають розголошенню, опублікуванню у відкритій пресі і спеціально охороняються державою.

Військовий облік — державна система обліку та аналізу наявних у країні призовних та мобілізаційних ресурсів.

Військовий округ — див. округ.

Військові злочинці — за міжнародним правом – особи, які здійснили злочини проти світу, людства, законів та звичаїв війни.

2》 Стос. до військовослужбовця. Військовий обов'язок.

|| Власт. військовослужбовцеві.

3》 у знач. ім. військове, -вого, с. Одяг і спорядження військовослужбовця.

4》 у знач. ім. військовий, -вого, ч. Те саме, що військовослужбовець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. військовий — військовий – воєнний Мають досить виразну значеннєву відмінність. Військовий – який стосується війська, встановлений у ньому. Вживається зі словами: аеродром, аташе, бюджет, госпіталь (шпиталь), доктрина, дух, ешелон, квиток, кореспондент, кредит, лад... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. військовий — військо́ви́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. військовий — ВІЙСЬКОВИЙ – ВОЄННИЙ – ВОЇНСЬКИЙ Військовий. Який стосується війська, військовослужбовця, призначений для потреб війни. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  4. військовий — Військовий і воєнний Слова військовий і воєнний є в українській мові, але означають вони не одне й те ж, тому, мабуть, і трапляються часто помилки, коли їх ставлять не там, де треба, наприклад... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. військовий — ВІЙСЬКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до війська. За Россю почувся військовий оркестр (І. Нечуй-Левицький); Пройшов військовий поїзд і не спинився (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. військовий — див. воїн Словник синонімів Вусика
  7. військовий — ВІЙСЬКОВИ́К (людина, що служить у війську, армії), ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, ВІЙСЬКО́ВИЙ, АРМІ́ЄЦЬ рідше. Кадровий військовик.. був у високому чині (О. Гончар); Змінилося саме поняття військовослужбовця. Словник синонімів української мови
  8. військовий — Військо́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. військовий — ВІЙСЬКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до війська. За Россю почувся військовий оркестр (Н.-Лев., III, 1956, 133); Пройшов військовий поїзд і не спинився (Сміл., Сашко, 1957, 88); // Прийнятий, установлений у війську, в армії. Словник української мови в 11 томах
  10. військовий — Військовий, -а, -е 1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старшина. Військову суремку в головах достягає. Макс. (1849) 18. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета. Ком. II. 15. Словник української мови Грінченка