вістити
вісти́ти
віщу, вістиш, недок., перех., рідко.
Те саме, що віщувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вістити — Сповіщати, Лиш гострий крик його (беркута) вістить. [Звн 147]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
- вістити — вісти́ти дієслово недоконаного виду віщувати рідко Орфографічний словник української мови
- вістити — ВІСТИ́ТИ, віщу́, вісти́ш, недок., що, рідко. 1. Те саме, що віщува́ти. Чи не вістить вона [комета] тиранії скону? Щось се значить! (І. Франко); [Валерій:] Це що таке? Гудок? О, як реве. Неначе він вістить якусь біду!.. (Є. Кротевич). Словник української мови у 20 томах
- вістити — ВІСТИ́ТИ, віщу́, вісти́ш, недок., перех., рідко. Те саме, що віщува́ти. Чи не вістить вона [комета] тиранії скону? Щось се значить! (Фр., XIII, 1954, 133); [Валерій:] Це що таке? Гудок? О, як реве. Неначе він вістить якусь біду!.. (Крот., Вибр., 1959, 555). Словник української мови в 11 томах