віхолити
ві́холити
-ить, недок., рідко.
1》 Піднімаючи сніг угору, крутити ним.
|| безос. Мете, крутить снігом.
2》 Розвіватися, майоріти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віхолити — ві́холити дієслово недоконаного виду безос., рідко Орфографічний словник української мови
- віхолити — ВІ́ХОЛИТИ, ить, недок., рідко. 1. Піднімаючи сніг угору, крутити ним. Різучий вітер крутив і віхолив по дорозі, жбурляв колючим снігом за шию (Ю. Збанацький); // безос. Мете, крутить снігом. Несамовито віхолило під вікнами. Словник української мови у 20 томах
- віхолити — ВІ́ХОЛИТИ, ить, недок., рідко. 1. Піднімаючи сніг угору, крутити ним. Різучий вітер крутив і віхолив по дорозі, жбурляв колючим снігом за шию (Збан., Єдина, 1959, 72); // безос. Мете, крутить снігом. Надворі віхолить. 2. Розвіватися, майоріти. Словник української мови в 11 томах