в'ялити

в'яли́ти

в'ялю, в'ялиш, недок., перех.

1》 що. Позбавляти свіжості, соковитості, пружності; присушувати.

|| Підсушувати на сонці, на свіжому повітрі що-небудь, роблячи запаси.

|| Позбавляти свіжості, пружності; робити зморшкуватим, кволим (про людське тіло).

2》 кого, перен. Позбавляти жвавості, рухливості, бадьорості; робити млявим, малорухомим.

|| безос.

|| Робити хворим, немічним.

|| Доводити до виснаження, втрати фізичних і духовних сил; мучити.

|| перев. у спол. зі сл. серце. Завдавати комусь туги, горя, жалю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'ялити — в'яли́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. в'ялити — В'ЯЛИ́ТИ, в'ялю́, в'я́лиш, недок., кого, що. 1. що. Позбавляти свіжості, соковитості, пружності; присушувати. Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б'ють тебе недосвіти, зоряниці в'ялять зимною росою (С. Словник української мови у 20 томах
  3. в'ялити — див. сушити Словник синонімів Вусика
  4. в'ялити — СУШИ́ТИ (позбавляти вологи, робити що-небудь сухим), ВИСУ́ШУВАТИ, ВИСНАЖУВАТИ, ОБСУ́ШУВАТИ, ПРОСУ́ШУВАТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ (перев. м'ясо, рибу або рослини, їх плоди); ЗНЕВО́ДНЮВАТИ, ОБЕЗВО́ДНЮВАТИ (видаляти з чого-небудь воду, вологу)... Словник синонімів української мови
  5. в'ялити — В'ялити, -лю, -лиш гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Гліб. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Грин. ІІІ. 536. Уроки.... печінку в'ялили. Мнж. 152. Словник української мови Грінченка