1. Словник української мови Грінченка

в'ялити

В'ялити, -лю, -лиш

гл.

1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Гліб. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Грин. ІІІ. 536. Уроки.... печінку в'ялили. Мнж. 152.

2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Мет. 17. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Мет. 253. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила. МВ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'ялити — в'яли́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. в'ялити — в'ялю, в'ялиш, недок., перех. 1》 що. Позбавляти свіжості, соковитості, пружності; присушувати. || Підсушувати на сонці, на свіжому повітрі що-небудь, роблячи запаси. || Позбавляти свіжості, пружності; робити зморшкуватим, кволим (про людське тіло). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. в'ялити — В'ЯЛИ́ТИ, в'ялю́, в'я́лиш, недок., кого, що. 1. що. Позбавляти свіжості, соковитості, пружності; присушувати. Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б'ють тебе недосвіти, зоряниці в'ялять зимною росою (С. Словник української мови у 20 томах
  4. в'ялити — див. сушити Словник синонімів Вусика
  5. в'ялити — СУШИ́ТИ (позбавляти вологи, робити що-небудь сухим), ВИСУ́ШУВАТИ, ВИСНАЖУВАТИ, ОБСУ́ШУВАТИ, ПРОСУ́ШУВАТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ (перев. м'ясо, рибу або рослини, їх плоди); ЗНЕВО́ДНЮВАТИ, ОБЕЗВО́ДНЮВАТИ (видаляти з чого-небудь воду, вологу)... Словник синонімів української мови