габель

габе́ль

-ю, ч.

Соляний податок у Франції у 14-18 ст.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. габель — ГАБЕ́ЛЬ, ю, ч., іст. Податок на сіль у середньовічній Франції. Габель уперше було введено в 1286 році Філіппом IV як надзвичайний військовий податок (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. габель — габель (габль) (фр.) Витягнутий вгору трикутний фронтон (порівн. вімперг). У готичних спорудах підсилював вертикальну динаміку форм. Архітектура і монументальне мистецтво