габель

габель (габль) (фр.)

Витягнутий вгору трикутний фронтон (порівн. вімперг). У готичних спорудах підсилював вертикальну динаміку форм.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. габель — -ю, ч. Соляний податок у Франції у 14-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. габель — ГАБЕ́ЛЬ, ю, ч., іст. Податок на сіль у середньовічній Франції. Габель уперше було введено в 1286 році Філіппом IV як надзвичайний військовий податок (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах