габель
габель (габль) (фр.)
Витягнутий вгору трикутний фронтон (порівн. вімперг). У готичних спорудах підсилював вертикальну динаміку форм.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- габель — ГАБЕ́ЛЬ, ю, ч., іст. Податок на сіль у середньовічній Франції. Габель уперше було введено в 1286 році Філіппом IV як надзвичайний військовий податок (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- габель — -ю, ч. Соляний податок у Франції у 14-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови