1. Великий тлумачний словник сучасної мови

галасливо

галасли́во

Присл. до галасливий.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галасливо — галасли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. галасливо — ГАЛАСЛИ́ВО. Присл. до галасли́вий. Діти галасливо ганяли по траві коло вузенького тротуару футбольний м'яч (О. Копиленко); Настя проголосила заручини, відтак усі почали галасливо їсти й пити (Валерій Шевчук); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. галасливо — ГАЛАСЛИ́ВО. Присл. до галасли́вий. Діти галасливо ганяли по траві коло вузенького тротуару футбольний м’яч (Коп., Земля.., 1957, 30); // у знач. присудк. сл. В бодезі [корчмі] накурено, галасливо, душно (Чаб., Балкан. весна, 1960, 7). Словник української мови в 11 томах