галяра
галя́ра
-и, ж., діал.
Човен.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галяра — ГАЛЯ́РА, и, ж., діал. Човен. Сама Настя один раз бачила, як перед вечором він за городом лазив по куп'ї й виводив галяру до себе в берег (Іван Ле); Із своїми приятелями Тарас Григорович любив бувати на Дніпрі, особливо на Полтавському березі... Словник української мови у 20 томах
- галяра — ГАЛЯ́РА, и, ж., діал. Човен. Сама Настя один раз бачила, як перед вечором він за городом лазив по куп’ї й виводив галяру до себе в берег (Ле, Вибр., 1939, 76). Словник української мови в 11 томах