гаття

гаття́

розм.

Вигук, яким підганяють коней.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаття — ГАТТЯ́. 1. виг. Окрик, яким підганяють коней. – Вйо! Гаття! Парубчаки скочили на передок, і колеса торохкотять вузькими вуличками старого міста (Б. Антоненко-Давидович); // Уживається як наказ рушати, рухатися вперед. Ганя .. Словник української мови у 20 томах
  2. гаття — Гаття́, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. гаття — ГАТТЯ́, розм. Вигук, яким підганяють коней. — Вйо! — гукнув Хаєцький, поблискуючи білками. — Гаття на Буку решті! (Олесь Гончар, I, 1954, 62); — Гаття!.. — і дід сердито стьобнув коня (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 47). Словник української мови в 11 томах