гнійний
гнійни́й
-а, -е.
Прикм. до гній 1). Гнійні виділення.
|| Який гноїться; з гноєм; з якого виділяється гній.
Гнійна інфекція — запальний процес різної локалізації і характеру, викликаний гноєтворною мікробною флорою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гнійний — гнійни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- гнійний — ГНІЙНИЙ – ГНОЙОВИЙ Гнійний. Який стосується гною як продукту гниття тканини живого організму: гнійні виділення, гнійна виразка, гнійна інфекція, гнійна рана, гнійний запальний процес, гнійний отит, гнійне запалення суглоба. Гнойовий. Літературне слововживання
- гнійний — ГНІЙНИ́Й, а́, е́, вет., мед. Прикм. до гній 1. Основними симптомами при стрептококовому фарингіті є болі в горлі, підвищення температури тіла, гнійні виділення на мигдаликах і збільшення лімфатичних вузлів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- гнійний — див. гнилий Словник синонімів Вусика
- гнійний — ГНІЙНИ́Й (який гноїться, з гноєм), ГНОЇ́СТИЙ, ГНОЯНИ́Й діал.; КАПРА́ВИЙ (КОПРА́ВИЙ) (про очі). Рану гнійну сукровичну Гоїти треба ножем, Щоб решта лишилась здорова (М. Зеров); Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (З. Тулуб); Солоху напала віспа,.. Словник синонімів української мови
- гнійний — Гні́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гнійний — ГНІЙНИ́Й, а́, е́. Прикм. до гній 1. Гнійні виділення; //Який гноїться; з гноєм; з якого виділяється гній. Квітки і олію лаванди з давніх-давен застосовують при лікуванні гнійних ран, опіків та ревматизму (Ол. та ефір. культ., 1956, 308). Словник української мови в 11 томах
- гнійний — Гнійний, -а, -е 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле. Камен. у. 2) Гнойный. Словник української мови Грінченка