1. Великий тлумачний словник сучасної мови

говірливість

говірли́вість

-вості, ж.

Абстр. ім. до говірливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. говірливість — говірли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. говірливість — ГОВІРЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. говірли́вий. – На жаль, це правда, – притакнув гетьман. А король, попавши у незвичайну для своєї вдачі говірливість, продовжав [продовжував]. – Не розумію поляків (Б. Словник української мови у 20 томах