1. Великий тлумачний словник сучасної мови

говірок

говіро́к

-рка, ч.

Зменш. до говір 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. говірок — говіро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. говірок — ГОВІРО́К, рка́, ч., розм. Тихий короткий гул голосів. У класі прокотився схвальний говірок (О. Донченко); Притишений говірок чути в кущах ліщини... (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
  3. говірок — див. мова Словник синонімів Вусика
  4. говірок — ГОВІРО́К, рка́, ч. Зменш. до го́вір 1. У класі прокотився схвальний говірок (Донч., V, 1957, 393); Притишений говірок чути в кущах ліщини… (Шиян, Гроза.., 1956, 448). Словник української мови в 11 томах