головник
головни́к
-а, ч.
1》 іхт., діал. В'язь.
2》 зах. Убивця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- головник — Головник, -ка м. 1) = головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца. МУЕ. ІІІ. 55. Вх. Зн. 11. Словник української мови Грінченка