голосисто

голоси́сто

Присл. до голосистий 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голосисто — голоси́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. голосисто — ГОЛОСИ́СТО. Присл. до голоси́стий 2. Франка тому так голосисто і виводила свої веселі співанки, щоб на луки більше скликати хлопців та дівчат (С. Словник української мови у 20 томах
  3. голосисто — див. голосно Словник синонімів Вусика
  4. голосисто — ГОЛОСИ́СТО. Присл. до голоси́стий 2. А Франка тому так голосисто і виводила свої веселі співанки, щоб на луки більше скликати хлопців та дівчат (Чорн., Визвол. земля, 1959, 80); *Образно. Словник української мови в 11 томах