гонористо
гонори́сто
розм.
Присл. до гонористий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гонористо — гонори́сто прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- гонористо — ГОНОРИ́СТО. Присл. до гонори́стий. – Та не палися так, леґіне.., – сказала гонористо Оленка, ніби тут вона була головною (А. Турчинська); Капка гонористо задирає голову, роззявляє рота, щоб щось зухвале вимовити (І. Словник української мови у 20 томах
- гонористо — ГОНОРИ́СТО, розм. Присл. до гонори́стий. *Образно. — В ту хвилину в комірчині протяжно і гонористо, на високій ноті, з переливами закукурікав півень (Чендей, Вітер.., 1958, 158). Словник української мови в 11 томах