гоноровитість

Значення в інших словниках

1. гоноровитість — гонорови́тість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. гоноровитість — ГОНОРОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. гонорови́тий. Він нічого не сказав, бо добре знав гоноровитість і злопам'ятність імператора (В. Малик); Він бачив, як з панською гоноровитістю цибатий Кравцов походжав поміж бійцями свого відділення (Ю. Словник української мови у 20 томах
3. гоноровитість — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм. Словник синонімів української мови
4. гоноровитість — ГОНОРОВИ́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. гонорови́тий. Він бачив, як з панською гоноровитістю цибатий Кравцов походжав поміж бійцями свого відділення (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 93). Словник української мови в 11 томах