гонщик

го́нщик

-а, ч.

Учасник гонок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гонщик — го́нщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гонщик — ГО́НЩИК, а, ч. Учасник гонок (у 2 знач.). Останні кілька десятків метрів човен пролетів із швидкістю, якій могли позаздрити найкращі гонщики міста (В. Словник української мови у 20 томах
  3. гонщик — Перегонець, ок. гончак, скорогон; (кінний) верхогонець. Словник синонімів Караванського
  4. гонщик — Гончак, див. переслідувач Словник чужослів Павло Штепа
  5. гонщик — ГО́НЩИК, а, ч. Учасник гонок. Останні кілька десятків метрів човен пролетів із швидкістю, якій могли позаздрити найкращі гонщики міста (Собко, Скеля.., 1961, 130); *У порівн. Словник української мови в 11 томах