гонщик
го́нщик
-а, ч.
Учасник гонок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гонщик — го́нщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гонщик — Перегонець, ок. гончак, скорогон; (кінний) верхогонець. Словник синонімів Караванського
- гонщик — Гончак, див. переслідувач Словник чужослів Павло Штепа
- гонщик — ГО́НЩИК, а, ч. Учасник гонок (у 2 знач.). Останні кілька десятків метрів човен пролетів із швидкістю, якій могли позаздрити найкращі гонщики міста (В. Словник української мови у 20 томах
- гонщик — ГО́НЩИК, а, ч. Учасник гонок. Останні кілька десятків метрів човен пролетів із швидкістю, якій могли позаздрити найкращі гонщики міста (Собко, Скеля.., 1961, 130); *У порівн. Словник української мови в 11 томах