горбатити
горба́тити
-ачу, -атиш, недок., перех. рідко.
Те саме, що горбити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горбатити — горба́тити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- горбатити — ГОРБА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок., кого, що, рідко. Те саме, що го́рбити. Алієв горбатить гострі кістляві плечі (О. Донченко); Щось притискає Назара до землі, горбатить, робить маленькою комахою, скромним гвинтиком (С. Процюк); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- горбатити — ГОРБА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок., перех., рідко. Те саме, що го́рбити. Алієв горбатить гострі кістляві плечі (Донч., II, 1956, 197). Словник української мови в 11 томах