1. Великий тлумачний словник сучасної мови

горнятко

горня́тко

-а, с.

Зменш.-пестл. до горня.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горнятко — горня́тко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. горнятко — ГОРНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до горня́. Він одніс горнятко на стіл та насипав у миску юшки (М. Коцюбинський); Взявши з вузлика горнятко з кашею, кавалок сала й кусень хліба, Лукія збиралась полуднувати (О. Словник української мови у 20 томах
  3. горнятко — горня́тко чашка (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. горнятко — Горня́тко, -ка, -ку; -ня́тка, -ня́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. горнятко — ГОРНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до горня́. Він одніс горнятко на стіл та насипав у миску юшки (Коцюб., II, 1955, 22); Взявши з вузлика горнятко з кашею, кавалок сала й кусень хліба, Лукія збиралась полуднувати (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
  6. горнятко — Горнятко, -тка с. 1) ум. отъ горня. 2) Въ хороводной игрѣ вербовая дощечка трое играющихъ малыхъ дѣтей. Kolb. I. 159. 3) — пщільне. Ячейка у пчелъ. Вх. Лем. 405. Словник української мови Грінченка