гранований
грано́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до гранувати.
2》 у знач. прикм. Те саме, що гранчастий. Гранований стержень.
|| Який піддавався грануванню. Гранована поверхня.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гранований — грано́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- гранований — ГРАНО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до гранува́ти. Культура сонета, гранована віками, не терпить ніякого відхилення в бік декларації чи надмірної метафоризації (з газ.). 2. у знач. прикм. Те саме, що гранча́стий. Словник української мови у 20 томах
- гранований — ГРАНО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до гранува́ти. 2. у знач. прикм. Те саме, що гранча́стий. Гранований стержень; // Який піддавався грануванню. Гранована поверхня; Гранований самоцвіт. Словник української мови в 11 томах