1. Словник української мови в 11 томах

гранований

ГРАНО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до гранува́ти.

2. у знач. прикм. Те саме, що гранча́стий.

Гранований стержень;

// Який піддавався грануванню.

Гранована поверхня; Гранований самоцвіт.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранований — грано́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. гранований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до гранувати. 2》 у знач. прикм. Те саме, що гранчастий. Гранований стержень. || Який піддавався грануванню. Гранована поверхня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранований — ГРАНО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до гранува́ти. Культура сонета, гранована віками, не терпить ніякого відхилення в бік декларації чи надмірної метафоризації (з газ.). 2. у знач. прикм. Те саме, що гранча́стий. Словник української мови у 20 томах