1. Великий тлумачний словник сучасної мови

графіка

гра́фіка

-и, ж.

1》 Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері, тканині і т. ін. олівцем, пером, пензлем, вуглиною або відтиснутий на папері зі спеціально підготовленої форми; твори цього мистецтва.

2》 лінгв. Письмові чи друковані знаки, що відбивають звуки мови, інтонацію і т. ін., зображення живої мови письмовими знаками.

|| Розділ вчення про різні системи письмових або друкованих знаків, літер.

Векторна графіка — графіка з поданням зображення у вигляді сукупності відрізків прямої (векторів).

Інтерактивна графіка спец. — організація роботи графічної системи, яка дозволяє користувачеві динамічно (у діалозі) керувати вмістом зображення, його формою, розмірами та кольором. **

Комп'ютерна графіка — сукупність методів та способів перетворення даних у графічне зображення і графічного зображення в дані.

Координатна графіка — комп'ютерна графіка, в якій зображення генерується за допомогою команд візуалізації та координат.

Пасивна графіка — організація роботи графічної системи, за якою дисплей використовується для виведення зображень без втручання користувача.

Растрова графіка — комп'ютерна графіка, в якій зображення генерується з масиву пікселів.

Символьна графіка — побудова графічних зображень на екрані дисплея або на папері з текстових літер та спеціальних символів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. графіка — гра́фіка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. графіка — ГРА́ФІКА, и, ж. 1. Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний штрихами, контурними лініями, плямами, точками на папері, тканині і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. графіка — гра́фіка (грец. γραφική, від γράφω – пишу, малюю) 1. Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є однотонний малюнок, виконаний переважно на папері олівцем, пером, пензлем, вуглем, або друковані художні зображення... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. графіка — Вид образотворчого мистецтва, засобами якого є лінія, крапка та пляма; різновиди: мальована (акварель, монотипія) і друкована (гравюра, літографія) на довільній підоснові (переважно папері) з пластинок-негативів; г. має станковий або ужитковий характер. Універсальний словник-енциклопедія
  5. графіка — Гра́фіка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. графіка — ГРА́ФІКА, и, ж. 1. Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері, тканині і т. ін. олівцем, пером, пензлем, вуглиною або відтиснутий на папері з спеціально підготовленої форми; твори цього мистецтва. Словник української мови в 11 томах
  7. графіка — (грец. — пишу, креслю) 1. Вид образотворчого мистецтва, що зумовлюється специфічними засобами зображення лініями, штрихами, крапками і плямами на поверхні, якою звичайно виступає білий папір. Твори можуть мати як монохромну, так і поліхромну гаму. Архітектура і монументальне мистецтво