1. Великий тлумачний словник сучасної мови

громадянський

громадя́нський

-а, -е.

1》 Прикм. до громадянин 1).

2》 Власт. свідомому громадянинові.

|| Спрямований на користь суспільства.

Громадянська відповідальність — встановлені нормами цивільного права юридичні наслідки невиконання або неналежного виконання особою своїх обов'язків.

Громадянська непокора — відмова населення або групи осіб від виконання розпоряджень влади на знак протесту.

Громадянська смерть — у Франції до 1854 р. – кримінальний засіб, відповідно до якого засуджений позбавлявся усіх громадянських та політичних прав.

Громадянська страта — в Росії 18-19 ст. – вид ганебного покарання для дворян, яких позбавляли усіх прав громадянського стану.

Громадянські права — основа конституційно-правового статусу громадянина держави.

3》 Невійськовий, цивільний.

Громадянська війна — збройна класова боротьба всередині держави.

Громадянський шлюб — шлюб, зареєстрований органами державної влади без участі церкви.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громадянський — громадя́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. громадянський — 1. Який стосується правового стану громадян у державі: акти громадянського стану. Вж. зі сл.: закон, кодекс, шлюб, право. 2. Пов’язаний з громадянами; властивий свідомому громадянинові, спрямований на користь суспільства. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  3. громадянський — ЦИВІ́ЛЬНИЙ (який не належить до війська, не стосується військових справ), НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ШТА́ТСЬКИЙ, ГРОМАДЯ́НСЬКИЙ, СТА́ТСЬКИЙ заст.; МИ́РНИЙ (який належить мирному населенню). Моряк уже мчав кур'єрським поїздом серед цивільних пасажирів до Одеси (В. Словник синонімів української мови
  4. громадянський — Громадя́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. громадянський — ГРОМАДЯ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до громадя́ни́н 1. [Руфін:] Дрібніша стала й мірка, якою міряють і честь, і цноту, і гідність громадянську (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. громадянський — Громадянський, -а, -е Общественный. Рудч. Ск. I. 26. Громадянське життя. К. Кр. 35. К XII. 135. Мусиш з пана чоловіком громадянським статись. К. XII. 69. Не тільки що народньої, а нема в нас і громадянської гордощі. О. 1862. IX 28. Словник української мови Грінченка