1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гунтер

гу́нтер

-а, ч.

Верховий кінь; розводять в Англії та Ірландії для спортивного полювання й перегонів з перешкодами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гунтер — гу́нтер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гунтер — гу́нтер (англ. hunter, від hunt – полювати, гнати) верховий кінь; розводять в Англії та Ірландії для спортивного полювання й перегонів з перешкодами (стипль-чез). Словник іншомовних слів Мельничука