1. Орфографічний словник української мови

гунтер

гу́нтер

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гунтер — -а, ч. Верховий кінь; розводять в Англії та Ірландії для спортивного полювання й перегонів з перешкодами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гунтер — гу́нтер (англ. hunter, від hunt – полювати, гнати) верховий кінь; розводять в Англії та Ірландії для спортивного полювання й перегонів з перешкодами (стипль-чез). Словник іншомовних слів Мельничука