гучноголосий
гучноголо́сий
-а, -е.
Який служить для гучної, яку всі можуть чути, передачі повідомлень.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гучноголосий — гучноголо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
- гучноголосий — ГУЧНОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який має гучний голос. Вона [дівчина] ще раз поглянула на нього, великого, гучноголосого й чудного (В. Домонтович)... Словник української мови у 20 томах
- гучноголосий — див. голосний; крикливий Словник синонімів Вусика