гучноголосий

гучноголо́сий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гучноголосий — -а, -е. Який служить для гучної, яку всі можуть чути, передачі повідомлень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гучноголосий — ГУЧНОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який має гучний голос. Вона [дівчина] ще раз поглянула на нього, великого, гучноголосого й чудного (В. Домонтович)... Словник української мови у 20 томах
  3. гучноголосий — див. голосний; крикливий Словник синонімів Вусика