1. Великий тлумачний словник сучасної мови

давність

да́вність

-ності, ж.

1》 Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чого-небудь; давноминулі часи.

Давність набуття — факт тривалого володіння майном, який за певних умов є основою для набуття права власності на це майно.

Позовна давність — строк для захисту права судом, арбітражем або третейським судом.

2》 Довгочасне існування; застарілість.

|| Час, протягом якого зберігається що-небудь.

За давністю (років, літ і т. ін.) — з причини великої віддаленості в часі.

3》 юр. Термін, протягом або після якого втрачається або набувається право на що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. давність — да́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. давність — див. древність Словник чужослів Павло Штепа
  3. давність — див. давнина Словник синонімів Вусика
  4. давність — ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл. Словник синонімів української мови
  5. давність — Да́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. давність — ДА́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чого-небудь; давноминулі часи. Територія Переяслав-Хмельницького району.. Словник української мови в 11 томах
  7. давність — рос. давность встановлений законом строк, протягом якого можуть бути заявлені будь-які вимоги або після закінчення якого втрачається чи набувається будь-яке право. Як юридичне поняття... Eкономічна енциклопедія
  8. давність — Давність, -ности ж. 1) Давность. Давність земська. Л. Ст. 2) = давнина. Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться. К. Досв. 112. Словник української мови Грінченка