давність
ДА́ВНІСТЬ, ності, ж.
1. Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чого-небудь; давноминулі часи.
Територія Переяслав-Хмельницького району.. становить значний інтерес, зумовлений не тільки глибокою давністю східнослов’янської культури в цій місцевості, але й деякими особливостями її історичного розвитку (Мовозн., XIV, 1957, 40);
Добування стінових матеріалів з вапняку має вікову давність (Компл. використ. вапняків.., 1957, 192).
2. Довгочасне існування; застарілість.
Голова райвиконкому ударив долонею по жовтій від давності папці (Донч., II, 1956, 11);
// Час, протягом якого зберігається що-небудь.
В погребах Мунтяну завжди були добрі вина, десятилітньої і п’ятнадцятилітньої давності (Чаб., Балкан. весна, 1960, 142).
За да́вністю (ро́ків, літ і т. ін.) — з причини великої віддаленості в часі.
За давністю літ неможливо відшукати слід запропащеної рукописі [рукопису] (Л. Укр., V, 1956, 393);
Леся бувала в Києві, ще коли жили в Новоград-Волинську, але за давністю ті відвідини пам’ятала невиразно (М. Ол., Леся, 1960, 68).
3. юр. Термін, протягом або після якого втрачається або набувається право на що-небудь.
Загальна трирічна позовна давність поширюється і на правовідносини, що виникли до надання чинності Цивільному кодексові (Цив. кодекс УРСР, 1950, 3).
Значення в інших словниках
- давність — да́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- давність — -ності, ж. 1》 Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чого-небудь; давноминулі часи. Давність набуття — факт тривалого володіння майном, який за певних умов є основою для набуття права власності на це майно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- давність — див. древність Словник чужослів Павло Штепа
- давність — див. давнина Словник синонімів Вусика
- давність — ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл. Словник синонімів української мови
- давність — Да́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- давність — рос. давность встановлений законом строк, протягом якого можуть бути заявлені будь-які вимоги або після закінчення якого втрачається чи набувається будь-яке право. Як юридичне поняття... Eкономічна енциклопедія
- давність — Давність, -ности ж. 1) Давность. Давність земська. Л. Ст. 2) = давнина. Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться. К. Досв. 112. Словник української мови Грінченка