давній
ДА́ВНІЙ, я, є.
1. Який давно минув; колишній.
Відтак коваль про давнії роки згадав (Фр., XIII, 1954, 65);
Фольклористи дожовтневої доби.. віддавали головну, а часто і виключну увагу фольклорові давніх часів (Рильський, III, 1956,145);
// Який застарів.
— Ми, ямищани, пристали на те, що ніхто з нас не буде робити в пана по давній ціні (Коцюб., II, 1955, 44).
З да́вніх-даве́н; 3 да́внього-да́вна — з давнього часу, з давніх часів; здавна.
Чорна баба — нічка темна: Із давніх-давен Покриває все на світі, Як погасне день (Гл., Вибр., 1957, 284);
3 давніх-давен росте і міцніє наша дружба (Літ. газ., 1.11 1957, 1);
За да́вніх-даве́н — у давні часи, в минулому.
— Так, танець за давніх-давен На меті мав благочестя (Л. Укр., IV, 1954, 148);
// у знач. ім. да́внє, нього, с. Минуле.
Давнє устає перед очима, мов воно тільки що діялося (Мирний, III, 1954, 19).
2. Який існує вже багато часу; старий.
Давніх друзів забувають, а при горі споминають (Укр.. присл.., 1955, 141);
// Здавна добре відомий; стародавній.
Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давнього козачого роду (Мирний, II, 1954, 259);
Давня приказка каже, що лихо не ходить поодинці, а в парі (Коцюб., 1, 1955, 228);
Сиві бороди з села переказали нам давню легенду (Вол., Сади.., 1950, 5).
3. розм. Непридатний для споживання; несвіжий.
Тараня була дуже давня, лежала, трухла (Н.-Лев., II, 1956, 210);
-Хіба тут тобі води немає? — показує [генеральша] на графин з водою… — Це вже давня… Я ходила свіжої напитись, — каже Уляна (Мирний, II, 1954, 103).
Значення в інших словниках
- давній — (який давно виник, триває досі) старий, старезний, давнішній, книжн. (що стосується незапам'ятних часів) непам'ятний, доісторичний, архаїчний, р. древній. Словник синонімів Полюги
- давній — да́вній прикметник Орфографічний словник української мови
- давній — Колишній, давнішній, хтознаколишній, старий, як Божий світ, |хтозна|відколишній, ур. днедавній; (друг) старий; (рід) стародавній, старожитній, старосвітський, вікодавній; (час) дідівський, прадідній, предківський, давноколишній, МИНУЛИЙ, далекий... Словник синонімів Караванського
- давній — -я, -є. 1》 Який давно минув; колишній. || Який застарів. З давніх-давен — з давнього часу, з давніх часів; здавна. || у знач. ім. давнє, -нього, с. Минуле. 2》 Який існує вже багато часу; старий. || Здавна добре відомий; стародавній. 3》 розм. Непридатний для споживання; несвіжий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- давній — Давніший, днедавній, прадавній, стародавній, колишній, див. древній, античний Словник чужослів Павло Штепа
- давній — див. колишній; стародавній Словник синонімів Вусика
- давній — по старі́й (да́вній) па́м’яті. Під впливом колишніх звичок; за звичкою. Постійні відвідувачі по старій пам’яті продовжували відвідувати знайомі місця, і тут, за чаркою, говорили про життєві переміни (М. Фразеологічний словник української мови
- давній — ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл. Словник синонімів української мови
- давній — Да́вній, -ня, -нє; -ні, -ніх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- давній — Давній, -я, -є 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Макс. (1849) 45. Вони не так старі, як давні. Ном. № 8645. В давній дуже жив він вік. Котл. 2) Древній, старинный. Словник української мови Грінченка