давучий
даву́чий
-а, -е, діал.
1》 Терпкий (у 1 знач.).
2》 Ядучий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- давучий — ДАВУ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що давки́й. Непомітно виходили за хату. Короткі шепти, обійма [обійми] моцні, давучі поцілунки (Г. Хоткевич); З найтемнішої гущавини бору чується давучий крик (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
- давучий — Давучий, -а, -е (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у. Словник української мови Грінченка