1. Словник української мови Грінченка

давучий

Давучий, -а, -е

(Отъ давити).

1) Терпкій (о вкусѣ).

2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. давучий — -а, -е, діал. 1》 Терпкий (у 1 знач.). 2》 Ядучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. давучий — ДАВУ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що давки́й. Непомітно виходили за хату. Короткі шепти, обійма [обійми] моцні, давучі поцілунки (Г. Хоткевич); З найтемнішої гущавини бору чується давучий крик (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах