дбаха
дба́ха
-и, ч. і ж., розм.
Те саме, що дбайливець і дбайливиця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дбаха — дба́ха іменник жіночого або чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- дбаха — ПІКЛУВА́ЛЬНИК (той, хто піклується про когось, щось), ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, ДБАЧ розм., ДБА́ХА розм. Дитина за клопотанням батьків, опікуна або піклувальника зберігає громадянство України (з газети); Корінь роду.. в тім, щоб бути завжди дбайливцем-господарем, творити добро і добробут (з журналу). Словник синонімів української мови
- дбаха — ДБА́ХА, и, ч. і ж; розм. Те саме, що дбайли́вець і дбайли́виця. Словник української мови в 11 томах
- дбаха — Дбаха, -хи об. Рачитель, рачительница; пріобрѣтатель, пріобрѣтательница. Словник української мови Грінченка