1. Словник української мови Грінченка

дбаха

Дбаха, -хи

об. Рачитель, рачительница; пріобрѣтатель, пріобрѣтательница.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дбаха — дба́ха іменник жіночого або чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. дбаха — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що дбайливець і дбайливиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дбаха — ПІКЛУВА́ЛЬНИК (той, хто піклується про когось, щось), ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, ДБАЧ розм., ДБА́ХА розм. Дитина за клопотанням батьків, опікуна або піклувальника зберігає громадянство України (з газети); Корінь роду.. в тім, щоб бути завжди дбайливцем-господарем, творити добро і добробут (з журналу). Словник синонімів української мови
  4. дбаха — ДБА́ХА, и, ч. і ж; розм. Те саме, що дбайли́вець і дбайли́виця. Словник української мови в 11 томах