1. Великий тлумачний словник сучасної мови

двобійник

двобі́йник

-а, ч.

Учасник двобою (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двобійник — двобі́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. двобійник — ДВОБІ́ЙНИК, а, ч. Учасник двобою (у 1 знач.). Уклонившись двобійникам, Філіпп, не мовлячи й слова, простяг владиці.. рембрандтівський образок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 255); Плащі двобійники зняли І пістолети підняли (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 154). Словник української мови в 11 томах