дворядка

дворя́дка

-и, ж.

Дворядна гармонія.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дворядка — дворя́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дворядка — II. ГАРМО́НІЯ (музичний інструмент), ГАРМО́НІКА, ГАРМО́НЬ розм. рідко; ДВОРЯ́ДКА (з двома рядами клавіш). Коли зовсім смеркло, на вулиці розкотисто заграла гармонія (О. Копиленко); Він нам пісеньку нехитру Грав на гармоніці (Л. Словник синонімів української мови
  3. дворядка — ДВОРЯ́ДКА, и, ж. Дворядна гармонія. А потім перший гармоніст, Наш запорізький тракторист, Притис дворядку до грудей, —Зітхнув, поглянув на людей, І, ледь торкаючись ладів, Він пісню молодо повів (Нагн., Вибр., 1957, 183). Словник української мови в 11 томах