двійнята

двійня́та

ят, мн., двійня, -і, ж., розм.

1》 Два плоди, що одночасно розвиваються в порожнині матки.

|| Двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки; близнята.

2》 Те саме, що двійник 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двійнята — двійня́та множинний іменник, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. двійнята — див. близнята Словник синонімів Вусика
  3. двійнята — Двійня́та, -ня́т, -ня́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. двійнята — ДВІЙНЯ́ТА, ня́т, мн., ДВІЙНЯ́, і́, ж., розм. 1. Двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки; близнята. Сеї ночі.. Марія родила двійню! (Коцюб., III, 1956, 413). 2. Те саме, що двійни́к... Словник української мови в 11 томах
  5. двійнята — Двійнята, -нят с. мн. Двойни, близнецы. Словник української мови Грінченка